#НЕВІДОМЕ_ПРО_ВІДОМИХ: Надія Вакуленко – Заслужена майстриня народної творчості України, жінка, яка народжена, щоб творити красу
Надія Вікторівна Вакуленко – випускниця факультету технології та дизайну, заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, лауреат обласних премій імені Петра Артеменка та Панаса Мирного, володарка сертифікату «Світовий майстер», відмінник освіти. Її творчість вже багато років захоплює й дивує і фахівців, і шанувальників, адже це майстриня із чутливою душею і «золотими руками», що здатні творити казку в узорах вишивки. У роботах пані Надії вражає здатність шукати й знаходити щоразу нові й нові художні рішення, створювати неповторної краси узори – рушники, сорочки, скатерки приваблюють своїм розмаїттям, підкресленою декоративністю.
Своє життєве, творче і моральне кредо Надія Вакуленко окреслює так: «Потрібно визнавати і захоплюватися не лише культурою і традиціями інших народів, а насамперед берегти, розвивати і пропагувати власну». Тож, наша розповідь про закохану в мистецтво жінку, яка 33 роки працювала в Решетилівському художньому професійному ліцеї за покликанням серця. Ім’я Надії Вакуленко широко відоме в Україні та за її межами. Вона є ентузіастом педагогічної справи, майстром, який намагався впродовж багатьох років передати своїм учням, власним дітям та всім нам, багатство народного мистецтва вишивки.
Народилася Надія Вакуленко (Мельник) на Хмельниччині у творчій родині. Про маму Надія розповідає: «Я навіть не можу сказати, що мама не вміє робити. Вона може все: в’язати спицями і гачком, шити, створювати різні види поробок і, звичайно, – вишивати. Пам’ятаю, як вона захотіла опанувати машинну вишивку, то наскільки у неї вистачало терпіння і посидючості, щоб самостійно на ручній швейній машинці навчитися машинній ажурній вишивці». Батько Віктор був професійним фотографом і дуже добре малював. Зростала Надія у творчій родині і з раннього дитинства теж навчалась різним ремеслам.
Після закінчення 8 класу Надії випадково потрапила на очі газета з оголошенням про набір учнів на навчання до Решетилівського профтехучилища. Та під час вступу її чекало розчарування: група килимарів була вже набрана, але голова приймальної комісії запропонувала вступати на відділ вишивки. Отже, два роки навчання в училищі вклали у її руки незвичайне вміння і навички створювати неймовірну красу. Любов до вишивки, всі її секрети, які знала сама, передала майстер Марфа Йосипівна Маляренко.
1981 р. Надія закінчила на відмінно Решетилівське училище, а потім Вижницьке училище прикладного мистецтва. Із 1986 по 2019 рік Надія Вакуленко викладала ручну вишивку, навчивши за 33 роки не одне покоління дівчат і навіть декілька хлопців, у тому числі і свого сина.
З 1992 р. Надія Вакуленко – член Національної спілки майстрів народного мистецтва, за серію оригінальних робіт стала лауреатом обласної премії імені Петра Артеменка. У 2006 р. указом Президента України Надії Вакуленко присвоєно почесне звання «Заслужений майстер народної творчості України». Весь цей час майстриня активно працювала творчо, брала участь у виставках, різних заходах і одночасно залучала, навчала та прищеплювала любов до народного мистецтва.
2007 р. Надію Вакуленко запросили у Корею у м. Сеул на Всесвітній майстер-фестиваль мистецтва і культури, де вона представляла Україну, і, вразивши нашою унікальною вишивкою і килимарством, отримала сертифікат «Майстер світу».
У 2015 р. Надія Вакуленко з групою однодумців ініціювала подання проєкту «Технологія виконання вишивки білим по білому селища Решетилівка» до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України, а 29 червня 2017 р. її мрія здійснилася – «Технологія вишивки білим по білому» внесена у Національний перелік нематеріальної культурної спадщини.
18 жовтня 2018 р. вийшла Постанова Кабінету Міністрів про створення Всеукраїнського центру вишивки та килимарства, який очолила Надія Вакуленко. Проведена колосальна робота зі створення організації: приміщення фабрики були розбиті та взагалі непридатні до роботи – там почався капітальний ремонт, поступово набрали майстрів, художників, наукових співробітників, обслуговуючий персонал, закупили обладнання, виготовили килимарські верстати і різне приладдя для ремесел. За два роки було створено 60 робочих місць. Повноцінно запрацювали килимарська та вишивальна майстерні. Виготовлена чимала колекція вишитих і килимових виробів: як народні зразки, так і авторські розробки художників Олександра Бабенка, Петра Шевчука, Ніни Токової, Алли Кісь, Ірини Павлюченко, Сергія Вакуленка та Надії Вакуленко.
Центр займається і науковою роботою, тому у 2019 р. з наполегливої рекомендації професорки Валентини Титаренко, Надія Вакуленко й Алла Кісь, заступник директора з культурно-освітньої роботи, вступили до аспірантури Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Центр працює у тісному тандемі з університетом, відкрита постійна виставка кращих робіт. У результаті співпраці з Полтавською обласною державною адміністрацією, Полтавською обласною радою та Педагогічним університетом, майстрами Решетилівки та іншими мистецькими закладами «Технологію вишивки білим по білому» подано на внесення до Репрезентативного списку ЮНЕСКО.
Все своє життя Надія Вікторівна Вакуленко віддає улюбленій справі, її рукотворне мистецтво здатне пробудити в кожному серці прагнення до краси, вплинути на національну самосвідомість, майстриня вболіває за збереження і трансляцію наступним поколінням наших традиційних ремесел. У житті має такий девіз: «Потрібно працювати творчо і передати молодому поколінню свої знання і уміння, щоб це стало їхнім світосприйняттям і міцними засадами національної самосвідомості».
